Консультанти онлайн:
ПН - ПТ: з 9:00 до 18:00
Замовити дзвінок
Категорії

Монтаж сучасних баштових кранів

Науково-технічний і виробничий журнал «Підйомні споруди. Спеціальна техніка» № 7 2008р., стор 34-36.

УДК 621.873.15

к. т. н. Іванов Ст. Н.

БЕЗПЕКА ПРИ МОНТАЖІ СУЧАСНИХ БАШТОВИХ КРАНІВ

У будівельній галузі України поряд з вітчизняними баштовими кранами експлуатується велика кількість баштових кранів імпортного виробництва [1]. Відродження вітчизняного кранобудування відбувається дуже повільно. Так в частині виробництва баштових кранів можна назвати тільки три освоєні моделі. Це КБ-471 Зуєвського енергомеханічного заводу (випускається з 2004 року, за цей час вироблено менше двох десятків кранів); КБ-371 «Оболонь», який випускається з червня 2007 р. підприємством «ПТС «Оболонь»; а також КБМ-401П, випуск якої розпочато в 2007 р. на ЗАТ «Нікопольський кранобудівний завод». Неважко передбачити, що незабаром баштові крани зарубіжного виробництва будуть домінувати на будівельному ринку України.

Водночас, доводиться констатувати, що падіння промислового виробництва, що продовжувалося протягом майже двох десятиліть, викликала стагнацію не тільки в економіці, але і в технічній літературі. Наприклад, видані в останні роки посібники відомих авторів [2], [3] по суті є перевиданнями посібників двадцятирічної давності і ні в найменшій мірі не знайомлять читачів із сучасними моделями баштових кранів. Підготовка молодих фахівців у вищих навчальних закладах ведеться за застарілими програмами з використанням старих наочних посібників. Тому розгляд сучасних конструкцій і методів монтажу баштових кранів, а також вивчення передового вітчизняного і зарубіжного досвіду є важливими завданнями. Така спроба і зроблена автором в роботі [1].

Монтаж сучасних будівельних баштових кранів є не тільки відповідальною, але і складною технічною задачею. Це, насамперед, пов'язано з унікальністю монтажних робіт, очевидним ризиком, а також з тим, що роботи відбуваються найчастіше в обмежених умовах, у житлових кварталах або інших важких умовах. Тому монтажні роботи вимагають і відповідальності, і глибоких знань, і великої майстерності. Від якості монтажних робіт багато в чому залежить безпека експлуатації баштового крана, що підтверджується численними прикладами. Одним з останніх прикладів такого роду є падіння баштового крана в Єкатеринбурзі, що сталася 14 березня 2008 р., [4]. Не менш актуальні й питання, пов'язані з забезпеченням безпеки при монтажі баштових кранів [5].

В цьому відношенні найчастіше аварійні ситуації при монтажі вітчизняних і зарубіжних кранів виникають із-за довільного відхилення від прописаної технології монтажних робіт, а також внаслідок недостатньо продуманої технології цих робіт.

Розглянемо, наприклад, монтаж консолі противаги баштового крана КБ-471. Для закріплення расчала (розтяжки) на оголовку башти (рис.1) були задіяні два баштові крани – один утримував в піднятому на 2 му положенні вільний кінець консолі, а з допомогою іншого робилися неодноразові спроби по закріпленню траверси расчала на оголовку вежі. Цей момент раптом виявився не тільки складний і трудомісткий, але й небезпечний.

Рис. 1 — Монтаж расчала консолі двома баштовими кранами.

Складність і трудомісткість цього етапу монтажних робіт проявилася в тому, що монтажники більше години з допомогою двох баштових кранів намагалися, але так і не змогли закріпити траверсу расчала на оголовку вежі. При цьому вантажний візком стоїть зліва крана вони з порушенням вимог безпеки безрезультатно підтягували расчал до оголовку (рис.2) для поєднання відповідних отворів під вісь. А кран, який стоїть праворуч, приподнимал край консолі на 2-2,5 метра, щоб таким чином наблизити траверсу расчала до оголовка стріли. Все марно!

Рис. 2 — Чергова спроба підтягнути расчал до оголовку.

Можливо, ці спроби тривали б і далі, але раптом расчал, як механізм, що склався в шарнірі, і траверса разом з лівою частиною расчала провалилася вниз більш ніж на 0,5 метра рис.3, при цьому з гуркотом вдарившись об огорожу майданчика. На щастя, не зачепивши нікого з монтажників. Це сталося тому, що утворилася слабина в утримуючих траверсу расчала канаті. Слабина з'явилася наслідком переміщення вантажного візка баштового крана у бік монтованою консолі. В цьому випадку були порушені вимоги безпеки про те, що «забороняється використовувати вантажний візок для підтягування вантажу», а також «забороняється послаблювати канат, що підтримує конструкцію, до повного закріплення її на місці монтажу» та ін.

Рис. 3 — Ліва частина расчала обрушилася вниз на 0,5 м.

Нарешті, монтажники вдалися до ручного монтажно-тягового механізму і затягнули вузол кріплення траверси у вушко оголовка, а потім за допомогою кувалди забили таки вісь, а після зафіксували її. При цьому з робочої площадки щось з дзвоном і гуркотом падало вниз, але, слава Богу, не на голови людей.

Цих надзусиль не було б, а небезпечних ситуацій значно поменшало б, якби в Керівництві по експлуатації крана був приведений правильний процес установки расчала. Дійсно, якщо заздалегідь закріпити на оголовку вежі ліву верхню частину расчала, а його праву (нижню) частину встановити під час монтажу на монтажні стійки, то не потрібно і десятої частки витрачених сил і такої кількості часу, щоб з'єднати ці частини саме тією ланкою, яка так і називається – замок. Цей момент чітко прописаний в Інструкції з монтажу подібного баштового крана, тільки фірми Liebherr (рис.4). При цьому зазначено, що траверса расчала не демонтується з оголовка, а при перевезенні оголовка транспортується разом з ним.

Рис. 4 — Монтажна схема складання расчала (розтяжки) консолі противаги.

Говорячи про безпеку під час монтажу баштового крана, можна згадати відповідальний момент при нарощуванні башти крана НВК-150.1 виробництва фірми «Elba-Kaiser» (Німеччина). Сам кран наведено на рис. 5.

Рис. 5 — Кран баштовий НВК-150.1.

Спосіб нарощування башти, розроблений і запатентований Отто Кайзером, успішно використовується протягом декількох десятиліть для всього сімейства кранів типу НВК. Завдяки закріпленню кореня шарнірно-зчленованою стріли на поворотній платформі за вежею, можливості перекладу цієї стріли в додаткову вежу з короткою стрілою, а також оригінальній установці опорно-поворотного пристрою, з'явилася можливість організувати вільний простір над вежею крана для введення зверху додаткової секції. Ілюстрація цього способу нарощування башти наведена на рис.6.

Рис. 6 — Спосіб нарощування башти, розроблений О. Кайзером.

Вся технологія нарощування башти наведена в [1]. Тут зупинимося лише на моменті, пов'язаному з підйомом і відхиленням опорно-поворотного пристрою ОПУ. А точніше, з двома моментами: расстроповка ОПУ після його підйому, яка проводиться для звільнення вантажного візка з метою переведення її для підйому і установки монтованою секції башти, а також для врівноваження підйомної частини крана при підйомі останньої; строповка ОПУ для встановлення його в робоче положення (рис.7). При цьому в обох випадках монтажник вилазить на ОПУ – досить ризикована операція. Зауважу тільки, що мені запам'яталося його стан після завершення цих процедур.

Рис. 7 — ОПУ знаходиться в крайньому положенні.

Всі відповідальні пов'язані з ризиком операції повинні бути ретельно сплановані з урахуванням безпеки виробництва робіт. При цьому повинні вказуватися конкретні способи і засоби захисту монтажника, а також місця кріплення запобіжного пояса.

Література:
1. Іванов Ст. Н. Пристрій, монтаж та демонтаж сучасних будівельних баштових кранів. – Харків: Вид-во «ФОРТ», 2008. 275 с.
2. Невзоров Л. А., Полосін М. Д. Крани баштові та автомобільні: Підручник.– М.: Видавничий центр «Академія», 2005.– 416 с.
3. Невзоров Л. А., Гудков Ю. І., Полосін М. Д. Пристрій і експлуатація вантажопідіймальних кранів: Підручник. 5-е изд. стер.– М.: Видавничий центр «Академія», 2007.– 448 с.
4. Інденбаум А. В., Котельников В. С., Жуков В. Р. Основні причини аварій баштових кранів і заходи для їх усунення //«Підйомні споруди. Спеціальна техніка» №7, 2005 р. С. 24-25

( 102 )
Коментарі
Поки немає відгуків
Залишити відгук
Ім'я*
Email
Введіть коментар*